За декілька останніх років імпорт вживаних автомобілів в Україну створив істотний вплив на перерозподіл авторинку і, звичайно, не на користь офіційних дистриб’юторів. Велика кількість ввезених авто припадає на техніку із США та Канади. Відповідно, виникає кілька питань, які стосуються ремонту та їхньої фахової експлуатації, адже існують певні відмінності, як в конструкції двигунів в умовах їхньої експлуатації, так і ряду суб’єктивних причин. Одним з таких питань є правильний підбір експлуатаційних рідин, зокрема, змащувальних матеріалів. На щастя, сьогодні ми живемо в світі, де практично все уніфіковано і стандартизовано в глобальних масштабах, не винятком є норми і вимоги до змащувальних матеріалів. Існує кілька міжнародних організацій які стандартизують основні вимоги до якості та в’язкості, а точніше формують, так звані, клас якості та клас в’язкості. Коротко про основні з них. Найпоширенішими організаціями які присвоюють клас якості є:
API (American Petroleum Institute) Американський Інститут Нафти, стандарт, який використовує маркування з двох літер. Перша вказує на призначення за типом двигуна, S (Service) – для двигунів з іскровим запалюванням, C (Commercial) – для дизельних двигунів і, власне друга вказує на якість: чим далі буква від початку алфавіту, тим якість є вищою.
ACEA – (Асоціація європейських виробників автомобілів) європейський стандарт використовує маркування з літер та цифр. Літера вказує на призначення за типом двигуна, а цифра на редакцію. A - масла для бензинових двигунів, B - масла для дизелів легкових автомобілів і малого комерційного транспорту, C - масла зі зниженим вмістом золоутворюючих елементів, E - масла для важких комерційних вантажівок.
ILSAC (International Lubricant Standartization and Approval Committee) Міжнародний Комітет з Стандартизації і Апробації Моторних Масел - організація, створена спільно американською та японською асоціаціями виробників автомобілів. Займається виключно моторними маслами, нагадує API, але висуває до масла підвищені вимоги з енергозбереження та екологічності.
Організацією, яка ділить масла за в’язкістю і присвоює їм відповідні класи є SAE (Society of Automotive Engineers) Товариство Автомобільних Інженерів. Практично єдина організація такого роду, тому в разі придбання автомобіля з-за океану до класів в’язкості запитань, як правило, не виникає. Їх слід підбирати в залежності від умов експлуатації і рекомендацій виробника, тоді як з класами якості їх безліч. Наприклад, як знайти в Європі відповідний аналог масла, яке вказане виробником в Америці, коли його замінити і т.д.? І це зрозуміло, адже для пересічного американця, як правило, є нормальним змінити моторне масло через 7 тис. миль, в той самий час для європейців вже є нормою заміна масла в двигунах легкових авто через 20-30 тис.км., а у вантажівках періоди заміни можуть бути після 90-160 тис.км пробігу.
Приблизна відповідність між класами ILSAC та API:
ILSAC GF-1 – API SH;
ILSAC GF-2 – API SJ;
ILSAC GF-3 – API SL;
ILSAC GF-4 – API SM.
На що ж варто звертати увагу?
Перш за все, читайте розділ рекомендованих до застосування рідин в інструкції з експлуатації авто та спробуйте знайти відповідники, опираючись на клас якості та клас в’язкості, умови експлуатації. Але якщо виявиться, що це не буде простим завданням (без сумніву для більшості водіїв), тоді необхідно звернутися за консультацією до спеціалістів. Бажано до справжніх, тобто до тих котрі вміють прочитати паспорт якості з фізико-хімічними показниками масла, але не до тих, хто часто приховує свою необізнаність за вивісками відомих брендів зі словами, наприклад, «візьміть ось це, відома марка, всі купують» і т.д. Переконані, що вашому двигуну однаково, більш відома це марка чи менш, важливо, щоб олива виконувала своє завдання конкретно у вашому двигуні, не викликала граничного тертя, сприяла достатній компресії, ефективно відводила тепло, боролася з небажаними залишками згорання палива, призводила до економії палива і, як мінімум, не скорочувала йому ресурс. Простіше кажучи, була інтегрованою частиною саме конкретно вашого двигуна. Бажаємо успіхів!