Серед переглянутої нами інформації про омивачі практично немає таких, які б давали пересічному водієві чіткі вказівки, чим саме керуватися при виборі цих рідин.
Основними характеристиками, які подають виробники часто є колір, запах та інші не такі суттєві чинники. То які ж ознаки, перш за все, є вирішальними при виборі омивача скла? Основною функцією рідини для чищення є забезпечення хорошої видимості за різних погодніх умов для безпечної та безаварійної подорожі. У залежності від природніх умов їх можна поділити на: літні (з t◦ кристалізації до 0◦С) та зимові (з t◦ кристалізації нижче 0◦С). Вимоги до літніх та зимових рідин, з огляду на характер можливого забруднення скла, суттєво відрізняються. Адже літом з лобового скла автомобіля найважче змиваються залишки комах, продуктів життєдіяльності птахів, рослин та ін. У цьому випадку є необхідність вмісту в рідині для омивання поверхнево-активних речовин (ПАР), які ефективно розчиняють та змивають білок, тощо.
Зимою ж причиною забруднення є сіль, продукти розпаду речовин для боротьби з обледенінням (розчини гліколів та/або гліцеринів). У цьому разі необхідно у складі рідин мати спиртові розчини з меншими, аніж у літніх ПАР, але таких, які б не замерзали при t◦ далеко нижче 0◦С. Якщо, у випадку з літніми омивачами, ми можемо більше керуватися нашими вподобаннями щодо кольору та запаху (для омивання скла автомобіля не мають жодного значення), то зимою склад повинен бути іншим і основною складовою повинні бути спирти – етилові, ізопропилові та/або, як виняток, метиловий (заборонений в Україні для використання в омивачах). Найкращим за характеристиками, але одночасно і найдорожчим є етиловий спирт, то на практиці найпоширенішою є суміш ізопропилового та етилового спиртів.
Оскільки усі спирти під час нагрівання (чого не уникнути в близькості до двигуна внутрішнього згорання) утворюють кислоти, необхідна присутність в складі омивача компонентів, які нейтралізують їх дію та не пошкоджують лакофарбове покриття, елементів ущільнення й самих щіток очищення. З цієї ж причини не варто заливати у бачок для омивання скла горілку, особливо в автомобілях обладнаних системою омивання камер, які під дією «оковитої» можуть помутніти і втратити свою прозорість.
Інформація про склад повинна міститися на етикетці продукту, але на ній ми не знайдемо, на жаль, інформації про інші важливі для безпеки характеристики рідини. Однією з них є, так звана, змочуваність, тобто площа контакту рідини з поверхнею скла. По-перше, чим вона вища, тим рідина міцніше «чіпляється» за поверхню, чинить більший опір спробі усунення, а відповідно стягає з собою більше нечистот. По-друге висока змочуваність не створює високого спотворення зображення, шляхом накладання капель одна на одну. Таке спотворення може мати істотний вплив на безпеку руху в умовах швидкісної їзди, коли водієві необхідно з точністю визначити відстань до об’єкта, що рухається. Для порівняння: змочуваність якісної та неякісної рідин може відрізнятися навіть у 35 разів.
Запах не повинен бути вирішальним при виборі рідини, адже це одна з технічних рідин, як, наприклад, паливо, і не може пахнути оранжереєю. Крім того метанол та етанол, практично одинакові на смак, але дія на організм людини серйозно відрізняється,а при сьогоднішньому асортименті різного роду «віддушок» їх не так й складно замаскувати.
Змочування - явище взаємодії рідини з твердим тілом. Мірою змочування є кут між твердою поверхнею і поверхнею рідини у точці дотику — кут змочування. Він може коливатися від 0° до 180°. Коли цей кут менший за 90°, то кажуть, що рідина змочує поверхню, і навпаки, якщо кут більший за 90°, то поверхня називається незмочуваною. Оптимально підібрана змочувальність та поверхневий натяг рідини позволяє прекрасно змивати скло після 2-3–х раз проходження щіток.
Погана Середня Добра
Змочувальність рідин для миття скла
Отож, якісна рідина для омивання автомобільного скла повинна бути підібрана у відповідності до сезону, не містити, або не значно містити, шкідливі засоби, які можуть вдихатися водієм та пасажирами, мати відповідну змочуваність, не псувати лакофарбове покриття, гумові та полімерні компоненти автомобіля.
Статтю підготував
Петро КОРОЛЬ
