Останні новини

Тепер Ви можете придбати високоякісну автохімію KLEEN-FLO виробництва Canada.
З асортиментом товарів можете ознайомитись на нашій інтернет сторінці.

    Майже усі автомобілісти весною стикаються з цим питанням. Тут головне не прогадати. Дійсно, погода весною мінлива. Як тут розібратися – коли вирушати в шиномонтаж? Фахівці радять міняти шини на літні, коли середньодобова температура перевищує відмітку +5- +7 градусів. 
    Зимова гума, на відміну від літньої, м’якша. Вже при температурі вище +10 градусів зимові шини починають гірше працювати, сильніше нагріваються під променями сонця і від теплого асфальту, стають м’якші, швидше стирається малюнок протектора. А шипована гума – мало того, що зношується з настанням теплої погоди, шипи на мокрому асфальті подовжують гальмівний шлях і взагалі роблять некомфортною поїздку по сухій дорозі.
    Звичайно, в найоптимальніший час в шиномонтажних майстерень – ажіотаж. Але краще записатися заздалегідь або в кінці кінців відстояти чергу до шинників, ніж їздити на гумі, невідповідну сезону. Адже нікому в голову не прийде ходити навесні в валянках. Так навіщо змушувати автомобіль їздити в зимових покришках?
    Крім того, якщо зібралися міняти покришки на нові – міняйте все відразу. Не варто слідувати порадам міняти шини лише на привідних колесах (передніх або задніх, в залежності від типу приводу). Автомобіль, взутий в різнотипні шини, різко втрачає стійкість на дорозі. І звичайно, міняйте шину, якщо помітили на її поверхні здуття, порізи, крізь які видно корд.
    Ще одне болюче питання – чи потрібен другий комплект дисків, щоб не переставляти кожен раз зимову-літню гуму на одні і ті ж диски? Експерти залишають це на розсуд автовласників. Від перебортування гумові покришки ніяк не страждають. У той же час, маючи два комплекти коліс з дисками, можна заощадити на послугах шинників, самостійно переставивши шини в гаражі.
    Однак через пару років все одно доведеться їхати на уклін в шинний центр – покришки, як правило, не служать довше двох-трьох сезонів без втрати споживчих властивостей. Так що економія вийде мізерна.
    Від якого виробника вибирати шини, вирішує кожен сам, виходячи з персональних переваг і розмірів бюджету. Безсумнівно, якість шин безпосередньо залежить від їх ціни і використовуваних у виробництві технологій. Але не завжди найдорожча гума – найкраща. Різницю в поведінці на дорозі різних шин зможе помітити лише фахівець.

    В’язкість моторної оливи визначається на сьогоднішній день специфікацією SAE (Асоціація Автомобільних Інженерів). Співтовариство координує розвиток технічних стандартів, виходячи із найкращого досвіду, зібраного та описаного комітетами SAE і цільовими групами професійних розробників у відповідних галузях.
Позначення моторних олив по SAE регламентує їх в’язкість. Всі світові виробники моторних олив вказують на своїй продукції позначення згідно цієї класифікації. Спробуємо розібратися в цьому.
 
Класифікація моторних олив по SAE
Більшість автовласників розрізняють зимову, всесезонну і літню моторну оливу. SAE дає розуміння їх особливостей у своїй специфікації, де кожному класу в’язкості притаманні особливі значення. Класифікація моторних олив містить 5 літніх і 6 зимових класів олив. Буква "W" в позначенні  означає "використання в зимовий період".
    Зі збільшенням в’язкості оливи зростає число, яке описує ії клас.
Специфікація SAE моторних олив характеризує лише їх в’язкісно-температурні властивості, розділяючи по сезону використання.
Класифікація моторних олив по SAE передбачає для всесезонних видів позначення зимового і літнього параметра в’язкості. Як, наприклад, в 5W-30: параметр в’язкості для холодної пори року відбивається зліва з індексом «W», а для демісезонного циклу - в правій тільки цифрами.
В’язкість моторної оливи зимових класів по SAE визначена від 0W до 25W з кроком 5 одиниць. Літні класи з тим же кроком характеризуються параметрами 20-60.

Вимоги специфікації SAE до моторних олив
Характеристика моторних олив за SAE визначається 4-ма основними показниками:
1. В’язкість в робочому режимі ДВС.
2. Кінематична в’язкість.
3. Пускові властивості.
4. Прокачуваність.
    Перший показник вказує на реальну в’язкість оливи на розігрітому двигуні. Він характеризує здатність оливи протистояти:
1. зносу поршневої групи;
2. втрат при взаємодії пар;
3. перепадів температур при нагріванні ДВС при зміні режимів.
Сукупно, в’язкість моторної оливи визначає витрата палива ДВС будь-якого типу. Інші параметри більш будуть цікаві інженерам, ніж автовласникам.

    При виборі класу в’язкості моторної оливи автомобіля спирайтеся на рекомендації виробника. Якщо ж Ваш транспорт був у використанні, а сервісної книжки немає, то використовуйте прості правила підбору:
1. Вибираючи зимову оливу оцініть середню зимову температуру  там, де ви живете. Підбирайте клас в’язкості по таблиці виходячи з цих значень для забезпечення легкого пуску.
2. Намагайтеся використовувати при м’якому, помірно континентальному кліматі всесезонні варіанти олив з індексами від 0W30 до 10W-40. В’язкість моторної оливи даного класу буде оптимальна коли не спекотне літо і тепла зима. Подібний вибір дозволить швидко і легко запускати двигун як на морозі, так і після довгих перерв в експлуатації протягом весняно-осіннього циклу.
   

    При експлуатації транспортного засобу, моторна олива поступово забруднюється, старіє, стає менш в'язкою і втрачає свої змащувальні і захисні властивості. А це загрожує підвищеним зносом всіх деталей двигуна.
Моторна олива виконує справді унікальну роль в роботі всього автомобіля. Розглянемо, в чому ж полягає ця роль.

Функції моторної оливи:

•  Моторна олива змащує всі деталі автомобільного двигуна, які знаходяться в постійному терті. Так як в двигуні невелика кількість підшипників обертання, то основне навантаження лягає на підшипники ковзання. І якщо олива втрачає свої властивості, то воно починає гірше виконувати свою роботу.

•  Олива - це, по суті, система охолодження для двигуна. Вона відводить зайве тепло від тертя, що збільшує можливий час їх експлуатації. У деяких авто навіть є спеціальні радіатори для охолодження оливи, щоб воно якомога краще виконувала цю функцію.

• Олива забезпечує очистку автомобільного двигуна і всіх його деталей від нагару і кіптяви. Саме тому якісна олива швидко темніє, що свідчить про його хороші миючі властивості. Хтось може сказати, що хороша олива не повинна змінювати свій колір, але насправді - навпаки.

•  Олива утворює захисний шар на стінках автомобільного двигуна, що запобігає його знос під час старту. Також цей шар служить антикорозійним покриттям і оберігає деталі двигуна при тривалому простої транспортного засобу.

    Якщо в системах автомобіля знаходиться стара моторна олива, то транспортний засіб довго не проїздить і дуже швидко зламається. Чому ж так відбувається? Заміна моторної оливи, проведена несвоєчасно, може стати причиною сильного зносу головного автомобільного агрегату - його двигуна. Це, в свою чергу, провокує зниження його експлуатаційних характеристик, а в майбутньому - поломку. Поломка двигуна - це чималі фінансові витрати. Так що, якщо олива сильно забруднилася або її стало недостатньо, обов'язково зробіть процедуру його повної заміни.
    Таким чином, моторна олива  відіграє важливу роль в процесі експлуатації автотранспортного засобу. Тому вкрай важливо його вчасно міняти і використовувати саме ту оливу, яка найкраще підходить для конкретної автомобільної марки.

     І пам'ятайте, нерозумна економія на моторній оливі може стати причиною чималих розтрат.

    6 січня стартував ювілейний 40-й ралі-рейд "Дакар".

Найбільш екстремальна гонка планети пройшла по території трьох країн: Перу, Болівії і Аргентини. Багатоденна гонка, заснована французьким Тьєррі Сабіном, в 10-й раз поспіль пройшла в Південній Америці.

    20 січня відбулась фінальна гонка, в якій перемогу  в класі позашляховиків здобув Карлос Сайнс. А почесне п’яте місце здобула команда Orlen Team  на чолі з Кубою Пшигонським.

    Вітаємо  команду!

www.youtube.com/watch?time_continue=45&v=0jTf_dS_AB4

Багато водіїв бояться зими, та на холодний сезон пересідають з особистого авто на громадський транспорт. Але якщо дотримуватися кількох нескладних правил зимової експлуатації, то можна позбавити себе від традиційних небезпек.

1. Швидкість.
Залежно від стану дорожнього покриття та наявності опадів на дорозі, потрібно правильно оцінити зчеплення коліс автомобіля з дорогою і вибирати відповідну швидкість руху. Досвідчені водії рекомендують в зимовий час в два-три рази знижувати максимальну швидкість. Взимку за кермом завжди потрібно пам’ятати, що в будь-який момент під колесами може з’явитися лід або мокрий сніг. Набирати і скидати швидкість завжди потрібно плавно.

2. Парковка.
Залишаючи автомобіль на парковці взимку, по-перше, не варто задіювати стоянкове гальмо (можуть примерзнути гальмівні колодки). Також можна підкласти під повідці склоочисників невеликі пластикові предмети, щоб щітки двірників не контактували зі склом та не примерзли. Ущільнювачі дверей і кришки багажника рекомендується витерти насухо, а ще краще намазати спеціальними засобами, щоб не виникло труднощів з їх відкриттям. Якщо доводиться запаркувати машину в снігу, слід завжди залишати місце з запасом, на випадок буксування, не під’їжджати до інших об’єктів впритул.

3. Повороти
Проходження поворотів на зимовій дорозі – одне з найбільш небезпечних заходів. Скидати швидкість потрібно перед поворотом, поки колеса стоять прямо. У самому повороті треба рухатися на одній передачі, не скидаючи й не додаючи обертів. Збільшувати швидкість руху можна тільки вже на виході з повороту, і дуже плавно. У повороті завжди потрібно бути готовим до заносу під дією відцентрової сили. Єдиний спосіб зменшити відцентрову силу – це знизити швидкість перед виконанням повороту.

4. Ранкові процедури.
Якщо ваша машина ночувала на вулиці, і вночі йшов сніг, не полінуйтеся повністю очистити автомобіль від опадів.

5. Гальмування.
Перед гальмуванням взимку обов’язково потрібно дуже уважно оцінити стан дорожнього покриття. Навіть чиста на вигляд дорога може виявитися покрита льодом. При виїзді з місця стоянки потрібно обов’язково спробувати загальмувати на безпечній ділянці і оцінити стан дороги. Взимку краще віддавати перевагу гальмування двигуном (поступовий перехід з вищої передачі на нижчу) перед використанням гальмівної системи автомобіля.

6. Снігопад і туман
Рухаючись в сильному тумані, снігопаді або рекомендується значно скинути швидкість, обов’язково включити ближнє світло фар і «противотуманки». Здійснювати обгін в туман не бажано. Якщо видимість різко погіршилася, потрібно плавно сповільнитися і, з’їхавши на узбіччя, зупинитися. Якщо справа йде вночі, рекомендується виставити знак аварійної зупинки, щоб було видно припарковане авто. Причиною для зупинки може стати туман з видимістю менше 50 метрів.

7. Обмерзла дорога
На зледенілій дорозі рекомендується рухатися дуже повільно. Потрібно пам’ятати, що на слизькій дорозі гальмівний шлях збільшується в 2-3 рази і більше. Також слід уникати попадання навіть у дрібні крижані колії, виїзд з яких може закінчитися занесенням і знесенням з дороги. Короткі прямі ділянки обмерзлої дороги потрібно долати сходу з включеною передачею і без різких поворотів керма, по максимуму використовуючи інерцію руху автомобіля.

8. По снігу в місті.
Комунальні служби не готуються вчасно до зими, тому потрапити у сніговий полон можна і в мегаполісі.  Найчастіше в снігопад швидше буде дістатися з пункту А в пункт Б на певному громадському транспорті. Якщо все ж зважилися їхати на машині, не поспішайте їхати. Тримайте дистанцію!

9. Сильний мороз.
Головна проблема автомобіліста в сильний мороз – це пуск двигуна. Потрібно стежити за прогнозами погоди. Якщо синоптики обіцяють -25 і нижче, має сенс зняти акумулятор (якщо він вже старий), і занести його в тепле приміщення, щоб зменшити втрату його ємності.  Також не зайвим буде і протопити салон, щоб з вікон зійшов іній. Потрібно пам’ятати, що не рекомендується направляти повітроводи з гарячим повітрям безпосередньо на скло. Різкі перепади температури можуть призвести до появи тріщин.

    На дорозі легко пробити колесо автомобіля, після чого подальший рух неможливо. Сьогодні розповімо, що робити, якщо спускає колесо  і скільки можна проїхати на спущеній шині.
    Якщо Ви  виявили спущене колесо, то першим ділом спробуйте накачати його за допомогою автомобільного компресора для шин. Дані пристрої бажано мати кожному автолюбителю, адже вони допоможуть накачати колесо, коли немає ніякої допомоги або далеко від цивілізації (в селі або на безлюдній трасі), а вартість їх невелика.
Коли колесо автомобіля накачане, прислухайтеся до звуків, що видаються з колеса. Якщо прокололи колесо або є поріз, то можна почути свист з шини. Також явною ознакою є падіння тиску в шині, після того як накачали його до номінального. Вердикт: коли шина спускає дуже швидко і неможливо продовжувати рух - це або заміна на запасне колесо або добиратися до найближчого автосервісу.
    А якщо уявити, що пробиті два колеса, наприклад з правого боку автомобіля. Що тоді робити?
Насамперед, що приходить в голову, - викликати евакуатор. Це завжди можна зробити, був би мобільний телефон при собі. Але пам'ятайте, якщо ситуація сталася за містом, то виклик евакуатора вам обійдеться в кругленьку суму.
Скільки можна проїхати на спущеному колесі?
    Головне їхати обережно і повільно. Це пов'язане з ризиком, адже можна пошкодити деталі підвіски автомобіля. А також сам диск колеса, і якщо у вас оригінальні шини і диски, то пересування на спущеному колесі вкрай небезпечно. Можливе капітальне пошкодження шини і диска, що призведе до їх повної заміни.
    Підіб'ємо підсумки, якщо їхати до шиномонтажу не далеко, то можна дістатися самостійно. Якщо Ви далеко від цивілізації і немає поблизу автосервісу, то варто набити шину клаптями і добиратися до місця ремонту. Також не варто забувати і про сторонню допомогу, таку як виклик евакуатора, або про взаємодопомогу водіїв.

Шановні клієнти та партнери!

25 грудня, 1 січня та 8 січня фірма ЛОКО не працюватиме.

Вітаємо Вас з прийдешніми святами!

    Сьогодні пропонуємо  поговорити про актуальне, а саме про зимовий омивач скла.  Здавалося б немає нічого простішого,  проте не все так просто.
Спробуємо розібратися, як вибрати зимовий омивач скла і на що слід звернути увагу в першу чергу:
Дивимося склад
    Основні інгредієнти, які використовуються при приготуванні омивача – це спирт і вода. При виборі зимового омивача насамперед потрібно дивитися на якість і тип спирту, який використовується виробником, бо це основний інгредієнт.
 Метанол.
    Рідина, що містить метанол  вважається найбільш доступною.  Даний спирт має прийнятну ціну, проте є одне "але", метанол відноситься до сильних отрут, які впливають на нервову, а також судинну систему. Подумайте про свою безпеку і завжди читайте склад  перед тим, як зробити покупку. Якщо зимовий омивач скла  без запаху, то варто насторожитися, оскільки метиловий спирт цим якраз і відрізняється.
Етанол     Такий спирт - найбільш безпечний і актуальний на сьогоднішній день. Єдиний мінус – висока ціна, тому попитом такий варіант якщо і має, то вкрай рідко. По суті, це знайома всім горілка, тільки без запаху і змішана з водою.
Пари, які будуть літати в повітрі під час використання омивача на етанолі, ніяк не позначаться на самопочутті водія і його екіпажу. Як і у випадку з метанолом, чистий етил практично не має запаху. Його використання не викликає якогось дискомфорту.
Ізопропіл
Зимовий омивач скла на основі ізопропілового спирту - один з найбільш ходових. Концентрація парів  не здатна нашкодити водієві і його пасажирам.
Єдиний мінус омивача на основі цього спирту – це специфічний запах, що нагадує ацетон, тому в дорогих і якісних рідинах  застосовують спеціальні «глушилки», щоб від нього позбутися.
Біоетанол.

Цей вид рідини для бачка омивача є найдорожчим У складі такої  рідини міститься біоетанол, грубо кажучи це той же харчовий спирт, який змішаний з поверхнево-активними речовинами. Якої-небудь небезпеки даний омивач скла не представляє, проте погодьтеся, що за такі гроші простіше купувати горілку і заливати в бачок склоомивача, розбавивши злегка гелем для миття посуду, буде нічим не гірше, принаймні до -30° точно не замерзне.
Як не купити підробку!
Слушні поради:
1. Не ведіться на низьку вартість омивача.
2. Стежте не тільки за тим, що купуєте, але і за тим, де купуєте. У серйозному автомагазині з усіма сертифікатами та ліцензіями вам навряд чи підсунуть фальсифікат.
3. Вибираючи склоомивач, зверніть увагу на етикетку, вона повинна бути інформативною. На пляшці повинна бути інформація про виробника, склад, а також штрих-код. Всі написи та маркування повинні бути чіткими.
Надіємось, дана інформація допоможе Вам вибрати якісний омивач!
Бережіть себе і свій автомобіль!

    Хоча в ожеледь рекомендують відмовитися від використання автомобіля, багатьом все ж таки доводиться випробовувати свої навички водіння на слизькій дорозі.
    Багато водіїв, на жаль не усвідомлюють особливостей керування автомобілем у такі погодні умови.  Коли шини потрапляють на ожеледицю, їх зчеплення з дорогою відразу знижується в 4-5 разів, що у свою чергу в декілька разів збільшує гальмівний шлях транспортних засобів. А це означає, що швидка зупинка автомобіля просто неможлива. Такі дорожні умови вимагають від водіїв і пішоходів підвищеної уваги до заходів власної безпеки і бездоганного дотримання Правил дорожнього руху.
У зв'язку з цим, хочемо дати  кілька рекомендацій щодо управління автомобілем в умовах ожеледиці та снігового накату:
    На слизькій дорозі не гальмуйте різко, це не тільки марно, але й небезпечно. Різке гальмування призводить до блокування коліс і збільшення гальмівного шляху, а найчастіше до втрати керованості. Проїжджаючи небезпечну ділянку, намагайтеся зберігати швидкість постійною, педаллю акселератора користуйтеся дуже обережно, плавно, м'яко. Не робіть різких рухів кермом.
    При русі на мостах та естакадах будьте особливо уважні. Крижаний шар на цих ділянках дороги з'являється раніше, ніж всюди, а зникає пізніше. У цих зонах уникайте різких рухів кермом, газом, гальмами.
    На слизькій дорозі краще уникати різких маневрувань і обгонів. При русі на підйом, вибирайте таку передачу, щоб не доводилося переключатися до повного завершення підйому. Під час спуску не натискайте на педаль зчеплення, при керуванні авто на швидкості плавно гальмуйте.
    Не забувайте про пішоходів. Люди, що переходять дорогу, можуть посковзнутися і впасти. Тому намагайтеся не налякати пішохода різкими звуковими і світловими сигналами. Наближаючись до пішохідних переходів та місць розташування дитячих установ знижуйте швидкість до мінімуму.
    В умовах снігопаду необхідно рухатися з включеним ближнім світлом фар (чи протитуманними фарами), дотримуватися швидкісного режиму, правил паркування (аби не заважати роботі снігоприбиральної техніки), з особливою обережністю рухатися по мостам та естакадах, відмовитися від ризикованих маневрувань, які при несприятливих погодних умовах можуть привести до створення аварійних ситуацій. Якщо виникає необхідність зупинитися, знижуйте швидкість поступово. А при зупинці включайте аварійну світлову сигналізацію.
    У разі важливих і нагальних потреб, що змушують Вас вирушати в дорогу, дотримуйтесь усіх вимог правил дорожнього руху, будьте уважними і обережними, особливо у темний час доби.

  Доливаючи або змінюючи охолоджуючу рідину в автомобілі, в чому різниця між червоним, зеленим і синім антифризом, ворожать як мінімум всі новачки-автовласники. А іноді таким питанням переймаються і досвідчені водії: все ж наука з виробництвом на місці не стоять, щодня виставляють на полиці магазинів що-небудь нове. Так що перевірені роками відомості цілком можуть виявитися застарілими.
    Експериментувати над своїм автомобілем охочих мало – такі досліди найчастіше загрожують швидким, недешевим та довготривалим ремонтом. Тому народ починає уважно вчитуватися в дрібні букви на банках, прискіпливо порівнювати все, що виробники спромоглися на них написати – і часто дивуються, не розуміючи, чим одна рідина відрізняється від іншої.
    У чому ж різниця між червоним, зеленим і синім антифризом, між тим, розібратися зовсім нескладно. І ці знання в подальшому допоможуть визначитися, що саме лити в свою машину. Навіщо потрібне забарвлення?
Спочатку будь-яка охолоджуюча рідина є безбарвною. Своє забарвлення вона отримує за рахунок барвників, що додаються на кінцевих стадіях виробництва. І яскравий колір переслідує 2 цілі:
•  попереджає, що в ємності – хімія, а не звичайна вода;
•  служить для більш легкого визначення, звідки саме підтікає рідина, якщо продірявилася система охолодження.
    На охолоджуючі властивості колір антифризу не впливає, вони залишаються тими, які заплановані на заводі. Проте останнім часом колір все ж прив'язують до певних параметрів.
На що важливо звернути увагу?
Склад всіх цих рідин приблизно однаковий, відрізняються вони лише пропорціями і присадками, індивідуальними в кожного виробника. Але варто пам'ятати, що основа у антифризів може бути 2-х видів:
•  силікатна. Антифриз, маючи її в складі, обволікає всю систему, утворюючи тонку плівку. За рахунок неї циркуляція тепла трохи погіршується, відповідно, ефективність дії охолоджуючої системи дещо падає. Антифризи-силікати найчастіше мають синій або зелений колір.
•  карбоксилатна. За рахунок кардинально іншого хімічного походження така охолоджуюча рідина покриває тільки місця, особливо схильні до корозії. Карбоксилат служить довше, коштує дорожче і зазвичай фарбується в червоний.
    Однак колірний поділ не є обов'язковим:  силікат може бути червоним,  карбоксилат – синім. Єдине, на що вкрай важливо дивитися – саме на хімічний склад антифризу. Змішувати охолоджуючі рідини різного походження не можна.